Зібрати документи для візи чи посвідки на проживання — лише половина справи. Друга половина — правильно їх перекласти. Консульства та міграційні служби регулярно повертають заявки через переклад «не того типу»: принесли звичайний, а потрібен був нотаріальний, або переклад зроблено в Україні, а країна вимагає присяжного перекладача. Пояснюємо, чим відрізняються види перекладів і як не втратити час.

Три основні види перекладу

Звичайний переклад

Переклад, виконаний перекладачем або бюро без нотаріального засвідчення, часто з печаткою бюро. Його приймають для частини туристичних віз, у візових центрах окремих країн і для довідкових документів, якщо інше не вимагається.

Нотаріальний переклад

Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача. Такий переклад зазвичай потрібен для документів, що подаються до державних органів: свідоцтв, дипломів, довіреностей, довідок.

Присяжний переклад

Виконується перекладачем, який має статус присяжного (сертифікованого) у країні, куди подаються документи. Наприклад, у Польщі — tłumacz przysięgły. Багато країн ЄС для ВНЖ, навчання чи шлюбу приймають саме такі переклади.

Порівняння видів та вартість можна переглянути на сторінці переклад документів для візи та ВНЖ.

Як зрозуміти, який переклад потрібен саме вам

  1. Перевірте вимоги консульства, візового центру або міграційного органу країни.
  2. Уточніть, чи потрібен апостиль на оригінал документа і чи треба перекладати сам апостиль.
  3. З’ясуйте, чи приймають переклад, виконаний в Україні, чи лише в країні подачі.
  4. Перевірте написання імен і прізвищ — воно має збігатися із закордонним паспортом.

«Найдорожча помилка — перекласти документ до того, як на нього поставили апостиль. Тоді переклад доводиться робити повторно, а це і гроші, і час. Правильна послідовність: оригінал, апостиль, потім переклад разом з апостилем», — радить Євгенія Лешко, засновниця та візовий експерт 1001 Visa-Get Consulting.

Апостиль: коли він потрібен

Апостиль підтверджує, що український офіційний документ дійсний для використання в іншій країні — учасниці Гаазької конвенції. Найчастіше його ставлять на довідки про несудимість, свідоцтва про народження та шлюб, дипломи. Детальніше про процедуру — на сторінці апостилізація документів в Україні.

Типові помилки з перекладами

  • Різна транслітерація прізвища в паспорті та перекладі.
  • Перекладено не всі печатки, штампи та написи на звороті.
  • Переклад старіший, ніж вимагає установа.
  • Нотаріальний переклад замість присяжного там, де потрібен саме присяжний.

Висновок

Перш ніж замовляти переклад, з’ясуйте вимоги конкретної установи та правильну послідовність: апостиль, переклад, засвідчення. Так ви уникнете повторних витрат і затримок із візою чи ВНЖ.