Тема повернення українців з Німеччини та інших країн ЄС знову стала резонансною після заяв німецької влади та хвилі публікацій у медіа. Але важливо розділяти політичні сигнали, чинні правові норми та реальні підстави для перевірок. На сьогодні немає підтвердження, що Німеччина або ЄС готують масову депортацію українців лише через громадянство, стать або вік. Натомість найбільші ризики виглядають пов’язаними з порушенням правил перебування та, особливо, з нелегальною зайнятістю.
14 квітня 2026 року під час німецько-українських урядових консультацій канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина координуватиметься з Україною, щоб полегшити повернення українських громадян, які знайшли прихисток у ФРН. Він також прямо сказав, що Берлін підтримує зусилля України щодо зменшення виїзду українських чоловіків призовного віку до ЄС і очікує швидких, відчутних результатів. Саме ці заяви і стали основою для нової хвилі дискусій про можливе повернення українців з Європи.
Водночас самі ці заяви ще не означають запуск масової депортації. У Європейському Союзі тимчасовий захист для людей, які виїхали з України через війну, чинний до березня 2027 року. У Німеччині посвідки на проживання за §24, які були чинні станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Офіційний портал Germany for Ukraine також прямо вказує, що особи зі статусом за §24 мають право працювати в Німеччині, а доступ до ринку праці та професійного навчання для них зберігається до цієї дати.
Це важливий базовий висновок: Німеччина не депортує українців “просто так”. Сам по собі факт, що людина є українцем, українкою або чоловіком мобілізаційного віку, не створює автоматичної підстави для видворення. Навіть у публікації УНІАН, де наводиться заява народного депутата Руслана Горбенка, йдеться саме про поодинокі випадки, пов’язані з порушеннями в країнах перебування, а не про системну практику. У тому ж матеріалі прямо зазначено, що офіційних підтверджень масового примусового повернення немає.
Кого ризики можуть торкнутися в першу чергу
Найвищий ризик сьогодні логічно пов’язаний не з усіма українцями в ЄС, а з тими, хто працює або працював нелегально. У Німеччині боротьбою з нелегальною зайнятістю та роботою “в чорну” займається Finanzkontrolle Schwarzarbeit у структурі Zoll. За даними німецької митної служби, по всій країні цим напрямом займаються понад 9 200 співробітників, а їхні повноваження прямо випливають із законодавства про боротьбу з тіньовою зайнятістю та незаконною працею. Отже, якщо людина фактично порушувала правила працевлаштування, саме вона об’єктивно потрапляє в зону найбільшого ризику перевірок.
Це стосується і чоловіків, і жінок. Для чоловіків публічна дискусія часто зосереджена на темі мобілізаційного віку та повернення до України. Для жінок найбільш чутливою сферою виглядає ринок домашнього догляду, прибирання, допомоги в приватних домогосподарствах та інших неформальних підробітків. Але юридично логіка однакова: наявність статусу тимчасового захисту дає право на роботу, однак не легалізує виплати “в конверті”, роботу без оформлення чи приховані трудові відносини.
Що відомо про перевірки Zoll і чому навколо них стільки тривоги
Окрему хвилю обговорень викликала стаття Medius Work про масові перевірки опікунок у Німеччині. Але тут важливо бути точними: сам текст не доводить існування підтвердженого “зливу баз”. Навпаки, в ньому прямо сказано, що прив’язка перевірок до певної бази або старих списків є лише теорією, яка здається переконливою тим, хто бачить збіги навколо себе. Тобто коректно говорити не про доведений витік даних, а про версію, яку обговорюють учасники ринку.
Саме тому найобережніше формулювання для медіа сьогодні звучить так: перевірки Zoll є реальними, контроль за нелегальною працею в Німеччині справді існує, а в середовищі працівників та посередників обговорюють версію, що частина контактів або адрес з неофіційного ринку приватних вакансій могла раніше зберігатися в закритих списках, чатах чи архівах. Але незалежного підтвердження того, що саме ці бази стали підставою для перевірок, наразі немає.
Чи можуть депортувати тих, хто має §24
Сам статус за §24 не означає автоматичного захисту від усіх наслідків, якщо людина порушує закон. Він дає право легально перебувати в країні та працювати, але не скасовує вимог трудового, податкового та міграційного законодавства. Саме тому ризики для тих, хто працював нелегально, виглядають вищими, ніж для тих, хто перебуває і працює в Німеччині офіційно. Це не доказ того, що всіх порушників будуть масово висилати, але це означає, що саме вони першими можуть опинитися в полі уваги контролюючих органів. Це висновок з функцій Zoll і чинних правил праці, а не з чуток.
Висновок
Головний меседж сьогодні такий: тема повернення українців з Німеччини та ЄС є реальною політичною темою, але її не варто плутати з масовою депортацією всіх українських чоловіків або жінок. На цей момент правовий режим тимчасового захисту в ЄС і Німеччині продовжений до березня 2027 року. Найбільший практичний ризик стосується тих, хто порушував правила перебування або працював нелегально. А інформацію про можливий “злив баз” варто подавати лише як непідтверджену версію окремих джерел на ринку, а не як встановлений факт.
FAQ
Чи буде Німеччина масово депортувати українців у 2026 році?
На сьогодні підтверджень масової депортації українців з Німеччини немає. Є політичні заяви про полегшення повернення, але тимчасовий захист у ЄС і Німеччині продовжений до березня 2027 року.
Чи можуть депортувати українських чоловіків призовного віку з Німеччини?
Сам по собі призовний вік не створює автоматичної підстави для депортації. У медіа йдеться переважно про політичні дискусії та окремі випадки, пов’язані з порушеннями, а не про системну практику.
Чи мають українці з §24 право працювати в Німеччині?
Так. Офіційний портал Germany for Ukraine вказує, що люди зі статусом за §24 можуть працювати в Німеччині, а доступ до ринку праці зберігається до 4 березня 2027 року.
Кого перевірки можуть торкнутися першими?
Найімовірніше, у групі ризику передусім ті, хто працює або працював нелегально, оскільки Zoll/FKS відповідає саме за боротьбу з тіньовою зайнятістю та незаконною працею.
Чи підтверджено витік баз працівників?
Ні. У публікації Medius Work ця версія прямо подається як теорія, яку обговорюють у середовищі працівників. Незалежного підтвердження цьому наразі немає.
Список джерел
- Bundesregierung — урядові консультації Німеччини та України, 14 квітня 2026 року.
- European Commission / Migration and Home Affairs — чинність тимчасового захисту для українців у ЄС до березня 2027 року.
- Germany for Ukraine — автоматичне продовження посвідок за §24 до 4 березня 2027 року.
- Germany for Ukraine — право на працю для осіб зі статусом за §24.
- Zoll online — повноваження та роль FKS у боротьбі з нелегальною зайнятістю.
- ТСН — матеріал про дискусії навколо повернення українських чоловіків з Німеччини та ЄС.
https://tsn.ua/ukrayina/chy-diysno-ukrayinskykh-cholovikiv-deportuiut-z-nimechchyny-advokat-poiasnyv-3062162.html - УНІАН — матеріал про поодинокі випадки примусового повернення, пов’язані з порушеннями.
https://www.unian.ua/politics/primusova-deportaciya-cholovikiv-z-yes-nardep-povidomiv-pro-poodinoki-vipadki-13353462.html - Medius Work — матеріал про перевірки Zoll і версію про можливі старі бази приватних вакансій. https://medius-work.com/uk/newsua/zoll-pochav-masovi-perevirki-opikunok-u-nimechchini-chi-pov-yazano-tse-z-bazami-privatnih-vakansij/